Take a fresh look at your lifestyle.

Пам’ятi Мерседес Соси. Її вважали голосом Латинської Америки.

«Скільки в житті прекрасного! І все нам дається у подарунок».
«Спасибі життю, яке стільки мені дало!».
(З пісень, що співала Мерседес Соса)
Коли слухаєш пісні аргентинської співачки Мерседес Соси, відчуваєш індійську нескореність, крижане дихання засніжених Анд, вібрації океану, биття гарячого латиноамериканського серця та безмежну ніжність і вдячність до життя, За це її вважали голосом Латинської Америки. А за її довге густе чорне волосся, її стали називати Ла-Негра.»
« В мене є стільки братів, що їх не перерахувати і одна дуже красива сестра на ім’я Свобода», казала співачка, і за свої пісні боротьби співачка стала символом протесту проти диктаторів Латинської Америки у 60-70 роках минулого сторіччя.
« Я — вода, пісок, небо, рідний дім, я- безмежний .Атлантичний океан і вся Латинська Америка», співала М. Соса своїм багатим контральто, і до неї ставились, як до дива континенту, що народила Мати Земля.

Народилася Хайді Мерседес Соса 9 липня 1935 року, в місті Сан-Мігель Де–Тукуман, на північному Заході Аргентини, в бідній сім’ї , з французькими та індійськими (кечуа) коріннями. Росла вона в атмосфері любові до народної музики і танців, таких як самба та качера, і вже в п’ятнадцять років виборола перше місце на конкурсі юних талантів, організованому місцевим радіо. Призом за перемогу був двомісячний контракт з тим радіоканалом, і це , власне, і був початок її кар’єри співачки.
У 1959 році вона випустила свій перший альбом «Голос сафри» (La Voz de la Zafra), у 1965 році виступила на Аргентинському націоальному фестивалі фольклорної музики у Коскіні і стала відомою в усій країні. Після свого першого турне по США, два роки потому, вона завоювала міжнародне визнання і поповнила свій репертуар піснями з усієї Латинської Америки, часто виконуючи твори видатних авторів континенту, аргентинця Атауальпа Юпанкі та чилійки Віолети Парри.
Хоча пісні Мерседес Соса ( дуже часто вона сама писала їх слова) базувались головним чином на аргентинському фольклорі, творчість її була дуже багатогранною: репертуар співачки включав жанри аргентинського танго, кубинської Нової пісні, бразильської боса нови, року і, навіть, літургічної музики. З 1967 року М.Соса стала всесвітньо відомою і співала разом із Лучіано Паваротті, Стінгом, Наною Москурі, Джоан Баез , Пабло Міланесом, Каетано Велосо , Хоаном Мануелем Серратом та Шакірою. Вона виступала з концертами у Маямі, Лісабоні, Римі, Варшаві, Ленінграді, Гаграх, Баку та Тбілісі.
Наприкінці 60-х років ХХ сторіччя Мерседес Соса разом з кубинцями Сільвіо Родрігесом та Пабло Міланесом стала символом руху Нової латиноамериканської пісні, що було спробою досягнути політичних та соціальних змін за допомогою пісень. До речі, це зовсім не так ідеалістично і наївно, як може здатись на перший погляд, бо пізніше саме пісні відіграли рішучу роль у перемозі нікарагуанського народу над диктатурою Сомоси : пісні стали бойовими листівками з рецептами приготування вибухівки, правилами поводження зі зброєю, уроками тактики партизанської боротьби у місті. Їх не знаходили при обшуках, але вони були скрізь…

В ті роки політичний клімат у Латинській Америці став суворим бо до влади у багатьох країнах після державних переворотів, виконаних за режисурою ЦРУ, прийшли диктатори, серед них, 11 вересня 1973 року Піночет у Чилі та у 1976 році Хорхе Відела в Аргентині.
Військова хунта в Аргентині проводила політику терору в країні безвісно зникли 30 000 чоловік, і співачка на знак протесту випустила свою «Серенаду для нашої землі» (Serenata para la tierra de uno).
Мерседес Соса стала об’єктом стеження та переслідування з боку аргентинських ескадронів смерті, так званих «Потрійне А». У 1979 році, під час концерту в Ла-Плата, співачку та усіх 350 глядачів, студентів місцевого університету, було заарештовано. Хоча, завдяки потужній хвилі міжнародного обурення та підтримки, Мерседес Соса була невдовзі випущена з в’язниці, вона була вимушена терміново покинути Аргентину і емігрувала до Європи , де жила кілька років спочатку у Франції , а потім в Іспанії.
У 1982 році, ще за часи хунти, Мерседес Соса повернулась на батьківщину і дала декілька тріумфальних концертів у театрі ім. Колумба в Буенос-Айресі. Ці концерти записані в її альбомі «Мерседес Соса в Аргентині», що стали популярними в усьому світі і перетворили співачку на музичну легенду.
Після цього вона продовжувала випускати один за одним нові альбоми, де вона часто співала з особливими гостями, такими як Пабло Міланес, Альфредо Крауз, Рената Скотто, Андреа Бочеллі, Тереса Пароді, Віктор Ередія, Роберто Койонече, Фіто Паес і її концертам аплодували Австралія, Греція, Швейцарія, Германія, Люксембург, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Голландія, Англія, Франція, Австрія, Ізраїль, США, Канада, Пуерто-Ріко, Гватемала, Ель-Сальвадор, Гондурас, Панама, Болівія, Перу, Парагвай, Уругвай, та Канарські острови. А виступи в Амстердамі, у Концертгебув, та у Нью-Йорку , у Карнегі Холл, закінчилися десятихвилинними оваціями. 

В 1990-х роках Мерседес Соса не виступала, бо віддавала всі сили боротьбі із хворобою,
Вона повернулась на сцену у 1998 році, коли, як продюсер, пставила шоу «Без кордонів», де разом з нею на стадіоні Луна Парк у Буенос-Айресі виступили сім талановитіших співаків Латинської Америки: аргентинки Тереса Пароді та Сільвіна Карре, колумбієць Леонор Гонсалес Міна, венесуелка Лілія Вера, бразилець Бес Карвальу, та мексиканець Ампаро Очоа

Разом зі своєю величезною популярністю в світі, вона отримала такі визначні винагороди як Орден Виборювача Мистецтва та Лірики від Міністерства культури Франції, Орден Пошани від Федеральної Республіки Німеччина, Медаль За Досягнення в Культурі від уряду Еквадору, Герб Національного університету Сан Маркоса, Перу, вона стала почесним громадянином Буенос-Айрecу, Тукуману, Хьюстону, шт.Техас, США, Фонд Розвитку для Жінок при ООН (UNIFEM) нагородив її призом Об’єднаних Націй за боротьбу за жіночі права, a ЮНЕСКО призначила її Послом доброї волі.

У 2000 році Мерседес Соса отримала вперше запроваджений Греммі Латинської Америки у фольклорному жанрі за альбом «Креольська меса» (La Misa Criolla), а у 2003 та 2006 роках знову виборола цю нагороду за альбоми «Акустичний (Acustico) та «Вільне серце» (Corazon Libre) відповідно.
4 жовтня 2009 року, на 75 році життя Мерседес Соса пішла з життя, залишивши нам луну свого дивного голосу, та світле й тепле відчуття, що в житті трапляються такі дива.
Президент країни Кільчер оголосив триденну жалобу в улюбленому місті Співачки – Буенос- Айресі, яке попрощалось з Мерседес Сосою багатокілометровою мовчазною процесією..
За майже 60 років своєї творчості М.Соса випустила 70 альбомів музичних шедеврів.
Останній альбом, що вийшов в 2009 році і був номінований на три Латиноамериканських Греммі, називається «Співачка 1».
Зараз Співачки не стало, але в своїх Піснях вона продовжує віддавати нам своє Серце.
«Спасибі життю», що в ньому була , є і буде непідкорена Ла Негра- Мерседес Соса. 

На сторінці http://my.mail.ru/mail/nagarazoku/audio Ви можете послухати декілька кращих пісень Мерседес Соси та інших латиноамериканських авторів у її виконанні.
Там є також її шедевр — "Креольська меса" у п’яти частинах.

Якщо Ви вивчаєте іспанську мову , або знаєте її, і Вас зацікавили пісні, звертайтесь, я надішлю Вам текст пісні та порядковий переклад. Хотілося би, щоб про Мерседес Сосу знало якнайбільше людей в Україні.
З повагою, Володимир Горюнов
nagarazoku@mail.ru

Оставьте ответ